Українська культура зробила колосальний крок уперед у своєму розвиткові, створивши такі художньо-естетичні цінності, які вивели її на рівень світової. Наступний етап у розвитку української культурології пов’язаний з відродженням України як самостійної та незалежної держави . У нових умовах потрібно було подолати жанровість у висвітленні національної культури, переглянути усталені методологічні підходи до інтерпретації культурних явищ. У нових умовах з’явилось чимало ґрунтовних праць з історії, філософії та соціології культури. Через це навіть, найбільша Православна церква в країні є ближчою до народу, говорить його мовою і про його проблеми, а не пропагує наративи чинної влади.
— створення великої сучасної промисловості, насамперед у машинобудуванні, металургії, енергетиці, як основи економіки країни. — рівноправність громадян однієї держави перед https://krlife.com.ua/news/shahrajstvo-z-kartkamy-berezhit-groshi/ законом незалежно від статі, віку, походження, майнового й соціального стану. — закони кінця XVIII — початку XX ст., що обмежували діяльність монопольних об’єднань у США.
Історичний нарис[ред. | ред. код]
Ці пам’ятки втратили перспективу подальшого розвитку, ставши специфічними пам’ятками минулих епох. Це унікальне явище, що поширене лише на точно окресленім терені. Всі запропоновані об’єкти сторіччями виконують сакральну функцію. Довкола них матеріалізуються цінності духовної культури які мають універсальну вартість, а одночасно ідентифікують і документують локальну релігійно-культурну тотожність. Місцем, де буде цікаво спостерігати за сонячним затемненням, астрономічна обсерваторія Київського національного університету імені Тараса Шевченка, яка створена 170 років тому. 1834 року був заснований Університет Святого Володимира, за його програмою вивчалась і астрономія. Першим завідувачем кафедри астрономії в 1837 році був призначений професор Василь Федоров.
Релігія в Україні[ред. | ред. код]
Регулятивна функція реалізується з допомогою певних норм, засвоєння яких необхідне кожному для успішної адаптації в суспільстві. Норми у формі звичаїв, традицій, обрядів, ритуалів слугують засобами пристосування цінностей до вимог життя в певному історичному вимірі. Відчуваючи світобудову як вищу гармонію, давні греки прагнули створити фрагмент досконалості на землі. Живим втіленням їх уявлень про гармонію, культурним зразком був поліс— місто-держава, яка формує людину культури. Так, Аристотель розробляв ідею культурної людини як зразкового громадянина.
Діалог культур не призводить до зникнення однієї з них, оскільки кожна культура має свою унікальну специфіку. Діалог культур можливий тільки на основі єдиних цінностей. Для налагодження діалогу культур державами застосовується культурна дипломатія. Культура є підсистемою буття («система природа-людина-культура»).
З поширенням християнства східного обряду (Православ’я) на слов’янські землі, канонічна візантійська релігійна традиція ікономалярства, утвердилася й на українському ґрунті. У західній церковній традиції (Католицизм) релігійним зображенням, не надавалося особливого священного значення, їх було тлумачено просто як картини на релігійні сюжети. Запит «Історія української культури» перенаправляє сюди; див. Українська культура— сукупність духовних та матеріальних цінностей, створених українським народом протягом його історії.
Освітою в тодішній Україні переймалися парафіяльні школи, діяльність яких підтримувалася козацькою старшиною, громадами й духовенством. У семи полках Гетьманщини в 1730—1750-х роках існувало до 1488 шкіл. Ще 125 шкіл було у чотирьох полках Слобідської України. Термін «контркультура» належить американському соціологу Т. Роззаку, що в 1960-х позначив ним духовні впливи, направлені проти головної культури (по відношенню до руху бітництва).